четвер, 4 вересня 2014 р.

Прекрасні вірші мудрого поета...

Розтерзаний. «Закатаний». Убитий.
В круту, –  безоднями, – моє ти ГОРЕ й досі…
Стоїть у головах закутий вітер
І рве в подоли твою мертву осінь.

Ти – висота, жертовна і глибока.
Козацьким шпилем сни – в льодах – рожені.
Страшна печаль, злютована й жорстока.
Слова прощальні, криком,  – в   дощ, – блаженні.

На розкіш – зустріч. На вуаль – розлука.
Жовтнева варта мудрого вина.
Знаття господнє – чоловіча мука.
Очей безмежних сутність мовчазна.

Розтерзаний! «Закатаний»!! Убитий!!!
Що далі ти здіймаєшся до НЬОГО –
То більш дивує ВІН: які ТУТ діти –
Й щораз до тебе звужує дорогу.
Київ. Ніч. 14.12. 2010р.


***
Коли природа скривдить ластів'я - шулікою, дощем,
         Громами, - собі притулок знайде ластів'я у
кулачку моєї мами...

Коли жита обвуглить суховій, лани згорять
        під чорними вітрами, - житина виживе під суховій
в сльозі моєї мами...

Коли спаде із сили джерело, занесене лютневими
снігами.. - врятують, відігріють джерело вуста
моєї мами...

Коли в польоті хоч один літак захляне крильми
й двигунами, - підхопить при землі важкий літак
рука моєї мами...

Коли перейде людством недорід і ми корінням станем
         під ланами,  брати молодші наш продовжать рід,
сини моєї мами...

Немає коментарів:

Дописати коментар