В українську літературу
Володимир Затуливітер увійшов рвійно і примітно своєю першою поетичною збіркою
"Теорія крила", передмову до якої написав метр української
літературної критики Леонід Новиченко. З приходом у красне письменство
Затуливітра утвердилась нова хвиля української поезії, представників якої
згодом нарекли вісімдесятниками.
Віршам Віктора Івановича притаманні
філософська заглиб-леність, одухотвореність, пошук нових форм, відображення
дійсності. Він один з найбільш цікавих сучасних поетів.
Його
прекрасні творіння перекладались на різні мови народів колишнього союзу, а
також на німецьку, румунську, індійську, польську та інші мови народів світу.
Природа в
його віршах набуває людських рис, вона виконує дії людини.
Розкрилює
вже Ворскла береги,
виводить зграї
вод на перші трави...
Природа
співзвучна внутрішньому стану ліричного героя, що й надає поезії особливої
щирості й задушевності.
Загалом, творчість В. Затуливітра – неперебутнє явище
національної літератури — чекає вдумливого дослідження.
Немає коментарів:
Дописати коментар